Історичний шлях розвитку кафедри внутрішньої медицини на базі Обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова

Професор Микола Олександрович Кабанов

Професор Казимир Йосипович Пінкославський

Кафедра госпітальної терапії І (внутрішньої медицини 2), яка до 1951 року називалася факультетською, була організована в 1919 році на базі обласної лікарні учнем і послідовником Г.А. Захар'їна – професором Миколою Олександровичем Кабановим, якого в 1922 р. замінив професор Казимир Йосипович Пінкославський. Саме вони були організаторами кафедри факультетської терапії Дніпропетровського медичного інституту.

У 1930 р.  на посаду завідувача кафедрою вступив учень і послідовник академіка Н.Д. Стражеско доктор медичних наук, професор Соломон Яковлевич Штейнберг.

З 1938 р., протягом багатьох років, кафедру очолював доктор медичних наук, професор Ілля Соломонович Слуцький. Він керував кафедрою до призову обласної клінічної лікарні в якості військового госпіталю на фронт і евакуації медичного інституту в м. Ставрополь, а потім з липня 1944 р. до січня 1957 р.

Професор Соломон Якович Штейнберг

Професор Ілля Соломонович Слуцький

Л.Й. Рогачевський в якості начальника евакогоспіталю зі співробітниками

Друга світова війна стала суворим випробовуванням для медичних працівників. На базі Дніпропетровської обласної лікарні та декількох клінічних кафедр медичного інституту, серед яких був і колектив кафедри факультетської терапії (внутрішньої медицини 2) на чолі з І.С. Слуцьким, було сформовано шпиталь № 1322 на 900 ліжок, якому в подальшому присвоїли новий номер та найменування – спеціалізований евакогоспіталь № 3582.

Колектив евакогоспіталю № 3582, до складу якого входили співробітники кафедри факультетської терапії, витримав його з честю.

На різних етапах військової історії співробітники кафедри були в рядах захисників Вітчизни, приймали участь в військово-медичному забезпеченні на фронтах Другої світової війни 1941–1945рр.

В післявоєнні роки, після повернення інституту в звільнений Дніпропетровськ в червні 1944р.,  у складі кафедри з перших днів її відновлення були професор І.С. Слуцький, асистенти Н.К. Косько, Ю.І. Гофман, А.І. Лапідус, Л.К. Машкова, Б.Є. Коган, клінічний ординатор В.В. Тимофєєва, ст. лаборант І.Т. Гриценко, лаборант К.А. Криворучко та препаратор М.В. Верещака. Дещо пізніше штат кафедри поповнився поверненими з фронту доцентом К.Б. Хейфец і асистентами Я.І. Юфіт і Л.Й. Рогачевським.

Зав. Кафедрою професор І.С. Слуцький, доцент К.Б. Хейфец та асистенти Л.Й. Рогачевський, Б.С. Коган з лікарями. Кафедра факультетської терапії 1948р.

У післявоєнний період кафедра викладала курс факультетської терапії, включаючи курс фізіотерапії та туберкульозу. Практичні заняття з терапії і фізіотерапії проводилися на базі терапевтичного відділення Обласної клінічної лікарні ім. Мечникова і фізіотерапевтичного кабінету. Поліклінічний прийом здійснювався на базі 5-ї міської поліклініки.   Курс туберкульозу вів доцент Н.С. Хейфец. Заняття проводилися в Обласному тубдиспансері.

Доцент Л.Й. Рогачевський читає лекцію для студентів 5 курсу

 

Абсолютно новим для кафедри стало запровадження курсу військово-польової терапії під керівництвом Н.К. Косько (1952р.), яка викладалася на всіх факультетах, та курсу професійних захворювань під керівництвом Л.Й. Рогачевського (1953р.).

У 1952–1953 навчальному році профіль клініки змінився: з факультетської, якою вона була багато років, клініка стала госпітальною. Крім студентів 5-го курсу в клініку прийшло 37 студентів 6-го курсу терапевтів-субординаторів. Так як в інституті це був перший рік субординатури, клініка крім переробки всіх навчальних планів і методик для 5-го курсу, розробляла певні форми роботи з субординаторами.

 

Студенти V курсу санітарно-гігієнічного факультету з доцентом Л.Й. Рогачевським після успішного складання заліку з профпатології

З серпня 1957р. по червень 1959р. кафедрою завідував доктор медичних наук, професор Степан Федорович Олійник. Всі зусилля були направлені на створення електрофізіологічної лабораторії і поширення використання фізіотерапевтичних методів лікування внутрішніх хвороб. В цей термін професор І.І. Кріжановська і доцент В.П. Аршава перебували в закордонному відрядженні (Монгольська народна республіка і Республіка Ємен), де ними була проведена велика робота по наданню медичної допомоги населенню та підготовки медичних кадрів цих країн.

З червня 1959р. кафедру госпітальної терапії 1 очолює доктор медичних наук професор Інна Іларіонівна Крижанівська, яка пройшла шлях від лікарняного ординатора, асистента, доцента цієї кафедри до відповідальних обов’язків завідуючого кафедрою.

 

Головною науковою проблемою кафедри була кардіологія. Під керівництвом професора І.І. Крижанівської співробітники кафедри продовжували всебічне вивчення питань етіопатогенезу та лікування хронічної недостатності кровообігу при ІХС, гіпертонічної хвороби, легеневого серця і ревматичних вадах.

Виконано 9 докторських і 49 кандидатських дисертацій. Представниками терапевтичної школи під керівництвом І.І. Крижанівської були ректор ДЗ «ДМА МОЗ України» академік НАМН України, д.мед.н., професор Г.В. Дзяк, ректор ДЗ «ДМА МОЗ України», член-кореспондент НАМН України, д.мед.н., професор  Т.О. Перцева, професори д.мед.н. В.П. Аршава, д.мед.н. К.В. Попова, д.мед.н. С.С. Короленко, д.мед.н. В.П. Гейченко та інші.

У 1978 р. вперше на кафедрі створено курс ендокринології (доц. І.І.Візгалова, к.мед.н. В.М.Клюйко, к.мед.н. С.А.Романенко).

Протягом всього періоду розроблялися та впроваджувалися нові методи діагностики та лікування, що використовувалися в практичній діяльності охорони здоров'я.

За післявоєнний період широко впроваджені такі нові методи діагностики та лікування, розроблені на кафедрі:

1) «Симптом глотка», описаний проф. І.І. Крижановською в симптоматиці і діагностиці мітральних вад серця з переважанням стенозу.

2) Застосування вітаміну В у комплексному лікуванні недостатності кровообігу, теоретично обґрунтоване в кандидатській та докторській дисертаціях проф. І.І. Крижановської та В.П. Аршави.

3) Макро- і мікрометоди визначення гепаринового часу, розроблені та описані доц. Л.Й. Рогачевським і Е.Л. Еркес (1961), достовірно характеризують активність протизгортаючої системи і слугують надійним тестом дозування антикоагулянтів. Розроблені доц. Л.Й. Рогачевським формула розрахунків і таблиця індексів гепаринового часу (1961, 1962) значно полегшують роботу лаборантів і розрахунки гепаринової активності крові.

4) Феномен посилення діуретичного ефекту сечогінних засобів антикоагулянтами кумаринової групи, описаний доц. Л.Й. Рогачевським (1959).

5) Оптимальні дози строфантину при різних формах недостатності кровообігу, теоретично обґрунтовані в докторській дисертації Є.В. Попової.

6) Метод поєднання дегідратаційних речовин з антикоагулянтами при рясній дегідратації хворих з недостатністю кровообігу сечогінними засобами, теоретично обґрунтований доц. Л.Й. Рогачевським в його докторській дисертації.

7) Застосування вітамінів Р, С і В2 при різних формах тонзилітів з метою профілактики і лікування ревматизму, теоретично обґрунтоване доц. Н.К. Косько в її докторській дисертації.

8) комплексний метод лікування хворих на виразкову хворобу з втратою ваги поєднанням внутрішньовенного ведення новокаїну 0,5% – 5,0, бромистого натрію 10% – 5,0, глюкози 40% – 10,0 – 15,0 (або 200,0 водного розчину вітамінізованого меду щодня) в поєднанні з підшкірним введенням 6 – 8 одиниць інсуліну і короткочасної атропінізації в перші дні загострення хвороби. Метод цей запропонований і описаний доц. Л.Й. Рогачевським.

9) Розширені показання для діагностичних пункцій лімфатичних вузлів при захворюваннях крові і пухлинах, теоретично обґрунтовані в канд. дисерт. А.П. Дуплевської.

10) Метод лікування виразкових хворих гальванізацією серединних нервів, розроблений в клініці практичним лікарем Л.П. Креймером, який теоретично обґрунтував його в своїй кандидатській дисертації.

11) Комплексний метод клініко-рентгенологічного дослідження хронічних гнійних захворювань легень, що дозволяє об'єктивно оцінювати порушення дихання і кровообігу. Метод теоретично обґрунтований в кандидатській дисертації В.П. Дмитриченко.

Колектив кафедри госпітальної терапії №1 (1985р.) 1 ряд: Н.С. Галушко, В.П. Гейченко, Г.Г. Бордзиловская, В.І. Серпова, С.С. Короленко, І.І. Крижанівська, Л.Й. Рогачевський, І.І. Візгалова, А.І. Трофименко 2 ряд: В.М. Клюйко, З.І. Дробот, С.Ф. Півненко, А.П. Пономаренко, А.С. Свєтлова, Т.О. Перцева, В.В. Сорочан, клин. орд., І.В. Куделя 3 ряд: С. Ліпілов, Н. Є. Салтрукович, К.Г. Карапетян, клин. орд., клин. орд., С.А. Романенко, Л.О. Літвєкова, А.В. Циков

Професор Станіслав Сергійович Короленко

професор Валентина Петрівна Гейченко

Значний внесок у розширення наукового напрямку зробив наступний завідуючий кафедрою професор Станіслав Сергійович Короленко, що працював на цій посаді з 1989 по 1996 роки, у цей час особлива увага була спрямована на вивчення особливостей ліпідного обміну, нейрогуморальної регуляції, стану мембран еритроцитів, використанню фармакологічних і еферентних методів лікування та ГБО.

Під його керівництвом були виконані 1 докторська і 4 кандидатських дисертації (професор В.П. Гейченко, кандидати медичних наук К.Г. Карапетян, О.В. Курята, Л.О. Літвєкова, В.М. Гречановський).

З вересня 1996 року і по 2002 рік кафедру очолювала професор Валентина Петрівна Гейченко (автор більш 140 наукових робіт), на той час  голова обласного науково-практичного товариства терапевтів, заступник  проректора з гуманітарної роботи.

Під її керівництвом виконані і захищені 1 докторська і 3 кандидатських дисертації (доктор медичних наук О.В. Курята  “Мембранні та гуморальні механізми розвитку гіпертонічної хвороби у віковому аспекті і на фоні лікування”, 2000 р.), кандидат медичних наук А.Ю. Філіппова, кандидат медичних наук В.Г. Дзяк, кандидат медичних наук О.В. Мужчиль). Активно працювала наукова лабораторія (старший лаборант Г.Б. Ніколенко, лаборанти С.Ф. Півненко, Н.С. Фомичова, О.В. Ротата). На кафедру повернено   курс профпатології. На базі відділення профпатології 4 міської клінічної лікарні проводились навчання студентів та наукові дослідження з професійних хвороб (керівник курсу професор С.В. Валевський, доценти А.І. Трофименко, В.В. Родіонова, С.В. Собко, лаборант Л.Г. Рублевська).

1 ряд (зліва направо): О.В. Курята, С.В. Валевський, В.П. Гейченко, Л.О. Літвєкова, В.В. Радіонова, М.І. Хомяков. 2 ряд: Л.Г. Рублевська, клін. ординатор, І.Л. Караванська, Г.Б. Ніколенко, клін. ординатор, О.Ю. Філіппова, М.Ю. Зак. 3 ряд: С.В. Собко, К.Г. Карапетян, С.Ф. Півненко, В.В. Сорочан, І.В. Куделя, О.В. Ротата

На той час кафедра активно бере участь у розробці та впровадженні в Україні тестового іспиту типу «Крок» у навчальний процес. Розширена клінічна база кафедри, відділення кардіоревматології розділено на окремі відділення кардіології та ревматології, створено відділення алергології. Вперше у області втілено методи коронарографії та ангіопластики. На кафедрі пройшли навчання аспірант О.В.Мужчиль, 3 клінічних ординаторів (М.Ю. Зак, Н.Л. Похваліта, К.П. Сархан), заплановано виконання двох кандидатських дисертацій (О.В. Мужчиль, М.Ю. Зак).

Професор В.П. Гейченко, доцент К.Г. Карапетян та лікар А.І. Кос під час обговорення отриманих результатів коронарографії

Огляд хворого ревматологічного відділення проф. О.В. Курятою та лікарями Т.К. Лисунець, Т.М. Тарасенко

Продовжується розвиток клінічної бази кафедри: до складу клініки повернуто відділення хронічного гемодіалізу, створенні обласне відділення нефрології та відділення амбулаторного діалізу, які увійшли до складу Нефрологічного центру, що забезпечує етапне  лікування хворих, включно з хронічним гемодіалізом та перитонеальним діалізом.

З 2002 р. кафедру очолив доктор медичних наук професор Олександр Вікторович Курята.

В цей період на кафедрі працюють: завідувач курсу профпатології доктор медичних наук професор В.В. Родіонова, доценти: кандидат медичних наук К.Г. Карапетян, кандидат медичних наук І.Л. Караванська, кандидат медичних наук С.В. Собко, асистенти: доктор медичних наук, професор В.П. Гейченко, кандидат медичних наук В.М. Клюйко, кандидат медичних наук Л.О. Літвєкова, кандидат медичних наук О.Ю. Філіппова, кандидат медичних наук О.С. Митрохіна, кандидат медичних наук Є.О. Фролова, ст.н.с. кандидат медичних наук О.В. Соя.

Колектив кафедри Внутрішньої медицини 2 (2018р.) Зліва направо: 1 ряд – лаб. Л.М. Шерстюк, доц. К.Г. Карапетян, доц. І.Л. Караванська, проф. О.В. Курята, доц. О.Ю. Філіпова, ас. О.С. Мітрохіна, лаб. С.Ф. Півненко; 2 ряд – ас. Є.О. Фролова, ас. Н.І. Демкова (Бардаченко), ас. Ю.С. Кушнір, ас. І.П. Гарміш, ас. М.М. Гречаник, асп. В.В. Семенов, ас. О.О. Штепа; 3 ряд – клін.ординатори Ахмед Фарах Абдуллахі, Шеріфі Усама, Ахмед Абді Мохамед, Мудар Ал Харіре Мохаммад, Рамі Ауні, Ребекка Хайлємікаель, Манкессі Н’лево Лорене Шапрюш Сташері.

Колектив кафедри госпітальної терапії №1 і профпатології (2011р.) Зліва направо: 1 ряд – проф. В.В. Родіонова, проф. О.В. Курята, проф. В.П. Гейченко; 2 ряд – магістрант, ас. О.С. Мітрохіна, ас. Є.О. Фролова, ас. Л.О. Литвякова, ас. Н.І. Бардаченко, доц. К.Г. Карапетян, доц. І.Л. Караванська, лаб. С.Ф. Півненко; 3 ряд – доц. С.В. Собко,асп. А.С. Скоромна, ас. В.М. Клюйко, магістрант, магістрант, магістрант.

З 2016 року кафедра була перейменована у кафедру внутрішньої медицини 2 у зв’язку з виділенням профпатології та клінічної імунології в окрему структурну одиницю – кафедру професійних хвороб та клінічної імунології.

На сучасному етапі на кафедрі проводиться навчання студентів  V курсів медичних факультетів за фахом «Внутрішня медицина». Післядипломна освіта включає: аспірантуру, клінічну ординатуру. Розвивається міжнародна співпраця в напрямках наукових досліджень та вдосконалення підготовки майбутніх лікарів.

На сьогоднішній день до складу терапевтичної клініки кафедри на базі обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова входять відділення кардіології з палатами інтенсивної терапії; ревматології; нефрологічний центр з відділеннями нефрології, діалізу та спостереження за пацієнтами після трансплантації нирок; гастроентерології та гепатології, пульмонології, алергології.  Клінічною базою кафедри є також Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни (два терапевтичні відділення).

У клініці активно використовуються сучасні методи дослідження (коронарографія, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія, ультразвукові методи дослідження, усі види ендоскопічного досліджень, біопсія органів та тканин, останнім часом впроваджено метод комп’ютерної томографії серця) та лікування (ангіопластика та стентування, перитонеальний гемодіаліз, гемодіафільтрація, сучасні технології впливу на імунну систему).

Професійна орієнтованість співробітників кафедри спрямована на розвиток творчого потенціалу студентів, набуття впевненості в своїх можливостях, оволодіння науковими матеріалами та досягненням необхідних професійних якостей студентів, клінічних ординаторів, аспірантів, що відображає історичні традиції кафедрального розвитку.