У післявоєнний період кафедра викладала курс факультетської терапії, включаючи курс фізіотерапії та туберкульозу. Практичні заняття з терапії і фізіотерапії проводилися на базі терапевтичного відділення Обласної клінічної лікарні ім. Мечникова і фізіотерапевтичного кабінету. Поліклінічний прийом здійснювався на базі 5-ї міської поліклініки.   Курс туберкульозу вів доцент Н.С. Хейфец. Заняття проводилися в Обласному тубдиспансері.

Виконано 9 докторських і 49 кандидатських дисертацій. Представниками терапевтичної школи під керівництвом І.І. Крижанівської були ректор ДЗ «ДМА МОЗ України» академік НАМН України, д.мед.н., професор Г.В. Дзяк, ректор ДЗ «ДМА МОЗ України», член-кореспондент НАМН України, д.мед.н., професор  Т.О. Перцева, професори д.мед.н. В.П. Аршава, д.мед.н. К.В. Попова, д.мед.н. С.С. Короленко, д.мед.н. В.П. Гейченко та інші.

У 1978 р. вперше на кафедрі створено курс ендокринології (доц. І.І.Візгалова, к.мед.н. В.М.Клюйко, к.мед.н. С.А.Романенко).

Протягом всього періоду розроблялися та впроваджувалися нові методи діагностики та лікування, що використовувалися в практичній діяльності охорони здоров'я.

За післявоєнний період широко впроваджені такі нові методи діагностики та лікування, розроблені на кафедрі:

1) «Симптом глотка», описаний проф. І.І. Крижановською в симптоматиці і діагностиці мітральних вад серця з переважанням стенозу.

2) Застосування вітаміну В у комплексному лікуванні недостатності кровообігу, теоретично обґрунтоване в кандидатській та докторській дисертаціях проф. І.І. Крижановської та В.П. Аршави.

3) Макро- і мікрометоди визначення гепаринового часу, розроблені та описані доц. Л.Й. Рогачевським і Е.Л. Еркес (1961), достовірно характеризують активність протизгортаючої системи і слугують надійним тестом дозування антикоагулянтів. Розроблені доц. Л.Й. Рогачевським формула розрахунків і таблиця індексів гепаринового часу (1961, 1962) значно полегшують роботу лаборантів і розрахунки гепаринової активності крові.

4) Феномен посилення діуретичного ефекту сечогінних засобів антикоагулянтами кумаринової групи, описаний доц. Л.Й. Рогачевським (1959).

5) Оптимальні дози строфантину при різних формах недостатності кровообігу, теоретично обґрунтовані в докторській дисертації Є.В. Попової.

6) Метод поєднання дегідратаційних речовин з антикоагулянтами при рясній дегідратації хворих з недостатністю кровообігу сечогінними засобами, теоретично обґрунтований доц. Л.Й. Рогачевським в його докторській дисертації.

7) Застосування вітамінів Р, С і В2 при різних формах тонзилітів з метою профілактики і лікування ревматизму, теоретично обґрунтоване доц. Н.К. Косько в її докторській дисертації.

8) комплексний метод лікування хворих на виразкову хворобу з втратою ваги поєднанням внутрішньовенного ведення новокаїну 0,5% – 5,0, бромистого натрію 10% – 5,0, глюкози 40% – 10,0 – 15,0 (або 200,0 водного розчину вітамінізованого меду щодня) в поєднанні з підшкірним введенням 6 – 8 одиниць інсуліну і короткочасної атропінізації в перші дні загострення хвороби. Метод цей запропонований і описаний доц. Л.Й. Рогачевським.

9) Розширені показання для діагностичних пункцій лімфатичних вузлів при захворюваннях крові і пухлинах, теоретично обґрунтовані в канд. дисерт. А.П. Дуплевської.

10) Метод лікування виразкових хворих гальванізацією серединних нервів, розроблений в клініці практичним лікарем Л.П. Креймером, який теоретично обґрунтував його в своїй кандидатській дисертації.

11) Комплексний метод клініко-рентгенологічного дослідження хронічних гнійних захворювань легень, що дозволяє об'єктивно оцінювати порушення дихання і кровообігу. Метод теоретично обґрунтований в кандидатській дисертації В.П. Дмитриченко.

З вересня 1996 року і по 2002 рік кафедру очолювала професор Валентина Петрівна Гейченко (автор більш 140 наукових робіт), на той час  голова обласного науково-практичного товариства терапевтів, заступник  проректора з гуманітарної роботи.

На той час кафедра активно бере участь у розробці та впровадженні в Україні тестового іспиту типу «Крок» у навчальний процес. Розширена клінічна база кафедри, відділення кардіоревматології розділено на окремі відділення кардіології та ревматології, створено відділення алергології. Вперше у області втілено методи коронарографії та ангіопластики. На кафедрі пройшли навчання аспірант О.В.Мужчиль, 3 клінічних ординаторів (М.Ю. Зак, Н.Л. Похваліта, К.П. Сархан), заплановано виконання двох кандидатських дисертацій (О.В. Мужчиль, М.Ю. Зак).

На сьогоднішній день до складу терапевтичної клініки кафедри на базі обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова входять відділення кардіології з палатами інтенсивної терапії; ревматології; нефрологічний центр з відділеннями нефрології, діалізу та спостереження за пацієнтами після трансплантації нирок; гастроентерології та гепатології, пульмонології, алергології.  Клінічною базою кафедри є також Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни (два терапевтичні відділення).

У клініці активно використовуються сучасні методи дослідження (коронарографія, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія, ультразвукові методи дослідження, усі види ендоскопічного досліджень, біопсія органів та тканин, останнім часом впроваджено метод комп’ютерної томографії серця) та лікування (ангіопластика та стентування, перитонеальний гемодіаліз, гемодіафільтрація, сучасні технології впливу на імунну систему).

Професійна орієнтованість співробітників кафедри спрямована на розвиток творчого потенціалу студентів, набуття впевненості в своїх можливостях, оволодіння науковими матеріалами та досягненням необхідних професійних якостей студентів, клінічних ординаторів, аспірантів, що відображає історичні традиції кафедрального розвитку.